Розбір: як командир «Мадяр» допоміг сформувати війну із застосуванням автономних систем

Розбір: як командир «Мадяр» допоміг сформувати війну із застосуванням автономних систем

Життя та кар’єра Роберта «Мадяра» Бровді змінилися 24 лютого 2022 року — у день, коли Росія вторглася в Україну. Те, як змінилася його кар’єра, мало глибоко вплинути на майбутню війну й значною мірою привести до пропозиції створити Командування автономної війни США через чотири з половиною роки.

Проте у 2022 році цього неможливо було передбачити. Бровді, успішний український торговець зерном і девелопер нерухомості, вступив на службу командиром стрілецького взводу в батальйоні територіальної оборони за три тижні до того, як російські війська перетнули кордон сусідньої держави. Бровді швидко опинився в бою, допомагаючи евакуювати цивільних під вогнем, коли російські війська наступали на Київ.

Коли хаос перших тижнів війни почав стихати, а Україна, попри завдані їй удари, продовжувала стійко триматися, Бровді почав імпровізувати. Використовуючи власні статки й діючи без наказів, колишній бізнесмен, який став військовим новатором, заснував невеликий підрозділ повітряної розвідки — «Птахи Мадяра». Назва відсилала до його прізвиська, пов’язаного з угорським походженням. Підрозділ настільки успішно коригував артилерійський вогонь і розвідував передові позиції противника, що його розгорнули спочатку в батальйон, потім у полк і зрештою в бригаду.

Новаторська діяльність Бровді на передовій тривала. Щоб подолати російське радіоелектронне придушення, «Птахи Мадяра» почали застосовувати FPV-дрони — безпілотники з керуванням від першої особи — на оптоволокні. Так Україна стала першопрохідцем нового виду повітряної війни на малих висотах, поєднавши можливості розвідувального безпілотника та крилатої ракети в одній смертоносній системі озброєння. Масове застосування лише цієї інновації змінило конфігурацію фронту, створивши нічийну зону завглибшки 40–50 км між розосередженою мережею спостережних постів із нечисленним особовим складом.

У червні 2025 року Україна відзначила Бровді, призначивши його другим командувачем Сил безпілотних систем (СБС), яким на той момент був лише рік. Бровді прийшов із чітким завданням. Комплекс «Рубікон», створений Росією у 2024 році для наслідування українських сил безпілотників у більшому масштабі, саме почав досягати перших обмежених успіхів на полі бою. Бровді швидко взявся за об’єднання систем управління безпілотниками, набору особового складу та підготовки на загальнонаціональному рівні, розгорнув масове застосування наземних роботизованих машин і розробив кампанії ударів на середню дальність та в глибокому тилу, які допомогли Україні протидіяти масштабному російському літньому наступу цього року.

І це підводить нас до оголошення Пентагоном 30 вересня проєкту «Азенкур» — плану створення 1 жовтня 2027 року Командування автономної війни, функціонального бойового командування чотиризіркового рівня. Якщо наступного року його схвалить новий склад Конгресу, це рішення підніме американські автономні системи озброєння на той самий рівень, що й інші функціональні командування чотиризіркового рівня: Транспортне командування, Стратегічне командування, Командування спеціальних операцій, Кіберкомандування та Космічне командування.

Невдовзі за американською пропозицією можуть з’явитися й інші в межах НАТО. В інтерв’ю британській газеті The Telegraph минулого тижня Бровді заявив, що чотири держави-члени мають намір створити подібні підрозділи, але не уточнив, про які саме країни йдеться.

Важливо розглядати Командування автономної війни у відповідному військовому контексті. На відміну від географічних командувань Збройних сил США, функціональні командування не планують і не проводять власних бойових операцій. Вони виконують допоміжну роль. Це означає, що їхнє завдання — розробляти доктрину для відповідної сфери, організовувати й готувати сили, а також обстоювати потребу в необхідних технологіях і ресурсах. Результати цієї роботи потім, за потреби, передають географічним командувачам для виконання завдань.

Коли в цій колонці було розкрито існування несподіваного фонду обсягом 54,6 млрд доларів для Групи автономної війни Міністерства оборони в бюджетному запиті за процедурою узгодження на 2027 фінансовий рік, було висунуто припущення, що справжня мета цього фінансування — створити нове функціональне командування. Нині це фінансування залишається в підвішеному стані через невизначеність щодо долі 350 млрд доларів напередодні проміжних виборів 3 листопада.

Поки незрозуміло, як наступного року законодавці оцінять доцільність пропозиції Пентагону щодо Командування автономної війни. Однак очевидно, що військові керівники в усьому світі дедалі частіше розглядають автономні системи як спроможність, настільки ж важливу, як космічні, логістичні, кібернетичні та ядерні сили. І мало хто з військових практиків — якщо взагалі хтось — заслуговує на більше визнання за цей зсув, ніж «Мадяр», очільник українських СБС.